Закарпаття розташоване у самому центрі Європи. Загальна площа краю складає 12 800 кв.км. Закарпаття має 13 районів, 10 міст, 28 містечок, 561 сільське поселення. Обласним центром є місто Ужгород, містами обласного підпорядкування - Мукачево, Берегово, Хуст, а районного - Свалява, Іршава, Тячів, Виноградово, Рахів, Чоп, Воловець, Міжгір'я, Перечин, Вел.Березний.

Більшість території краю займають гори (найвищою точкою є вершина Говерла - 2061 м., а найнижча в районі села Руські Геївці Ужгородського району - 101 м. над рівнем моря). Карпатські гори мають вік 1,2 млрд. років. Найвищі гори після Говерли: Бребенескул - 2035 м., Піп-Іван - 2022 м., Петрос - 2020 м., Гутин-Темнатик - 2017 м., Ребра - 2007 м., інші - менше 2 тис.

Найдовша річка Закарпаття - Тиса. Довжина її в межах краю становить 223 км. і впадає вона поблизу сербської столиці Белград у р.Дунай. Крім Тиси, в краї протікають ще три річки, що мають довжину понад 100 км. (Уж, Латориця, Боржава). Якщо всіх річок, струмків і потічків у краї 9429, то озер - 137, з яких водойм (постійних озер) - 32. Найбільше озеро Закарпаття - Синевир, утворене 10 тисяч років тому на висоті 989 м. площею 7 га, з глибиною 27 м. і температурою від +12° до +18°. Найбільший гірський водоспад - Войводинський, а найвищий - Трофанець.

Загальна протяжність кордонів Закарпаття становить 460 км. (з Польщею 33,4 км., зі Словаччиною - 98,5 км., з Угорщиною -130 км., з Румунією - 205,4 км.). На півночі та північному сході Закарпаття межує з Львівською (85 км.) та Івано-Франківською областями (180 км.). В області 18 пунктів перепусків: 7 залізничних, 7 міжнародних автомобільних, 1 міжнародний повітряний, 3 пункти спрощеного переходу.

Багатою в краї є флора і фауна. Із близько 2 тис. видів вищих рослин - 67 занесено до “Червоної книги”, а із 546 видів тварин - 43. На Закарпатті збереглися 10 історичних парків-пам'яток (парк Лаудона і Підзамковий в Ужгороді, парк Перені у Виноградово, парк Шенборнів у Карпатах, парк із 140 екзотичних дерев і кущів у Мукачево, парк Вагнера в Невицькому замку) та 415 природних заповідників.

Край славиться виноробством. Насадження виноградної лози на Закарпатті почалося з ІІІ ст. Сьогодні нараховується понад 60 сортів винограду.

Не менш Закарпаття багате на корисні копалини, серед яких природний газ, нафта, ртуть, поліметали, золото, кам'яне і буре вугілля, алуніти, доламіт, каолін, барит, бентоніт, цеоліт, діорит, андезит, мармур, перліт, мінеральні фарби, кухонна сіль. Особливо привертають увагу мінеральні (боржомі, зубер, єсентуки, нарзан, сойми, келечин, стара русса) та термальні води (від +18° до +80 °С, а глибина до 800 м. - Вільхівка, Ужгород, Уголька, Руські Комарівці, Синяк, Шаян, Бігань, Гараздівка, Косини).

Міжнародний аеропорт “Ужгород” 4 класу “Г” може приймати повітряні судна типу АН-12, 24, 26, 32, ЯК-40, 42, ІЛ-18. Військовий аеродром знаходиться в Мукачеві. Через територію краю, окрім залізничного, автомобільного, водного і повітряного транспорту, проходить трубопровідний транспорт - нафтопровід “Дружба”, газопроводи “Союз”, “Братерство”, “Сибір-Європа”, етиленопровід.

В області експлуатується 333 АТС: 62 міські та 271 сільська, усього на 140 тис. абонентів.

Курортна-рекреаційна та туристична мережа краю налічує 15 санаторіїв, 16 санаторіїв-профілакторіїв, 25 баз відпочинку і 3 пансіонати. Найбільш відомі серед них: “Сонячне Закарпаття”, “Поляна”, “Джерело Кришталеве”, “Квітка Полонини”, “Верховина”, “Карпати”, “Перлина Карпат”, “Синяк”, “Шаян”, “Гірська Тиса”, “Кооператор”, Солотвинська алергологічна лікарня, “Квасний потік”, “Човен”, “Сойми”, “Солені Млаки”.

Цікаво знати, що: Закарпаття займає 2,1 % усієї території України; найбільш грозовим місцем України є Великий Березний і Рахів (43 грозові дні на рік); найбільш снігове місце України - Руська Мокра (стійкий сніговий покрив лежить тут протягом 116 днів у році); найвища гора України - Говерла (висота 2061 м.); найбільше гірське озеро України Синевир (площа 7 га на висоті 989 м.); найвисокогірніша транспортна магістраль України - автошосе по Яблунецькому перевалі на висоті 931 м.; найдовший залізничний тунель в Україні - Щербин-Сянки, що має 908 м.; найглибша лікувальна установа в Україні в Солотвино (на глибині 300 м.); найдавніша людина на території України і Центральної Європи з'явилася в Королеві 1 млн. років тому; найпівнічніша місцевість у світі, де вирощують чай - гора Красна Горка, біля Мукачева; географічний центр континентальної Європи знаходиться біля с. Ділове Рахівського району (48°30' пн. широти і 23°23' сх. довготи).

До сьогодні на Закарпатті збереглися 12 середньовічних замків, серед яких Ужгородський, Мукачівський, Невицький, інші в руїнах і залишках. На сьогодні в краї діють понад 30 монастирів, серед яких найдавнішими є Мукачівський, Угольський Драгівський, Імстичівський, Боронявський, Малоберезнянський, всі інші з ХХ ст. До сьогодні в краї збереглися дворянські палаци Шенборнів (Карпати), Перені (Виноградів), Довгої (Довге), Ракоці (Мукачево), Другетів (Ужгород-Горяни), Бетлені (Берегово), Плотені (В.Лази Ужгородського р-ну).

Цікаво знати, що за територією Закарпаття більше від 40 країн світу, серед яких Андора, Ватикан, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Монако, Сан-Маріно, Бахрейн, Бруней, Катар, Кіпр, Ліван, Сингапур, Гамбія, Камори, Маврикій, Сан-Томе і Прінсіпі, Сейшели, Гуам, Західна Самоа, Маршали, Мікронезія, Багами, Барбадос, Гренада, Домініка, Трінідад і Тобаго, Сент-Крістофер, Ямайка та інші, а за населенням наш край більший від Ісландії, Гвінеї-Бісау, Джібутті, Зах.Сахари, Екваторіальної Гвінеї, Свазіленду, Сурінаму, Соломонових островів, Фіджі та інших.

• найдавніша стоянка первісної людини у Центральній і Східній Європі знаходиться в Королеві Виноградівського району і датується близько 1 млн. 100 тис. років;
• за свою історію територія Закарпаття перебувала під впливом або у складі різних племен, народів і держав: кельтів, гунів, аварів;
• у IX ст. тут виникає слов'янське князівство, очолюване легендарним князем Лаборцем; 896 р. через Верецький перевал в Тисо-Дунайську низовину проникають племена угрів на чолі з Алмошем;
• певний час (у X ст.) край перебував під сферою впливу Київської Русі; на протязі X-XIII ст. ”нічия територія” (“res nullis”), або так звана “беферна зона” (“terra indagines”) під назвою “Руська марка” (земля) (“Marchia Ruthenorum”) край входить до складу Угорського королівства;
• у березні 1241 року територія Закарпаття була спустошена монголо-татарською навалою хана Бату;
• з середини XIII ст. почалося заселення краю німецькими колоністами та переселенцями з Галичини, Поділля, Покуття;
• певний час (друга половина XIII - початок XIV ст.) частина Закарпаття входила до складу Галицько-Волинської держави; наприкінці XV ст. на території краю нараховувалося 531 поселення, з яких близько 20 - міського типу, загальною чисельністю населення близько 100-115 тис. чоловік;
• 1376 р. королева Угорщини та Польщі Ержебет надала Мукачеву статус привілейованого міста;
• 1391 р. константинопільський патріарх Антоній надав Грушівському монастирю статус ставропигії (незалежності);
• 1394 р. на Закарпаття прибув подільський князь Федір Корятович, який заснував монастир на Чернечій горі у Мукачево;
• 1440 р. засновано окреме мукачівське єпископство (перший єпископ згад.1491 р.);
• 1526 р. більша частина краю, крім Ужанського комітету, опинилась у складі Трансильванського князівства (кн. Янош Запольяї), котре перебувало у васальній залежності турецького султана;
• 1558 р. посли московського царя Івана ІV Грозного, повертаючись із Константинополя, зупинилися в Угольському монастирі (с.Угля Тячівського району);
• 1566 р. відбувся спустошливий похід турків на Закарпаття і Словаччину;
• протягом XVII - початку XVIII століть територія краю була охоплена угорськими антигабсбургськими повстаннями (1604-1606 рр. І.Бочкої, 1678-1685 рр. І.Текелі та І.Зріні, 1703-1711 рр. Ференц ІІ Ракоці);
• 24 квітня 1646 р. в церкві Ужгородського замку 63 священики прийняли унію з Католицькою церквою (1689 р. папа римський Олександр VIII приєднав католицькі общини русинів східного обряду до Апостольської столиці);
• 1690 р. перестало існувати Трансильванське князівство і вся територія Закарпаття ввійшла до складу Австрійської імперії;
• 1728 р. значна територія Закарпаття (Мукачівсько-Чинадіївська домінія Березького комітату) перейшла до рук австрійських графів Шенборнів (всього 170 населених пунктів з населенням 14 тис.чол.);
• 1846 р. в чотирьох комітатах Закарпаття за переписом проживало 468 838 чол., з яких 235 266 - русинів, 119 816 - угорців, 64 917 -румунів, 24 589 - євреїв, 13 857 - словаків, 10 351 - німців;
• 1799-1804 р.р. з'явився перший нарис з історії Закарпаття священика Іоаникія Базиловича ;
• 1830 р. опубліковано граматику священика Михайла Лучкая, а в 1843 р. завершено його рукопис 5-й “Історія карпатських русинів”;
• 1847 р. опубліковано перший в історії краю буквар “Книжиця читальная для начинающих” священика Олександра Духновича;
• 1849-1850 р.р. Ужгород був центром Руського автономного територіального округу в складі Австрійської імперії;
• 1861 р. випущено першу газету на Закарпатті “Карпатський вісник” (угор.мовою);
• 1865 р. закладено першу вугільну шахту в с. Ільниця (Іршавського району);
• 1869 р. в Ужгороді почав діяти перший в краї лісопильний завод;
• 1872 р. відкрито першу залізницю Ужгород-Чоп;
• 1897 р. з'явився перший телефонний зв'язок Ужгород-Будапешт;
• 1902 р. здано в експлуатацію першу в краї Ужгородську електростанцію;
• 1907 р. збудовано перший театр в Ужгороді;
• на протязі 1870 - 1914 рр. до США емігрувало офіційно 180 тис., а нелегально 400 тис.чол. із Закарпаття;
• 10 вересня 1919 р. Закарпаття ввійшло до складу Чехословацької республіки. 29 лютого 1920 р. у Конституції ЧСР з'явилася офіційна назва краю - Підкарпатська Русь. Тоді ж було створено і герб Закарпаття. Першим губернатором її став Георгій Жаткович;
• саме в часи Чехословацької республіки Закарпаття отримало сучасну архітектурну і культурну довершеність;
• 1927 р. в Ужгороді відкрито єдину в Європі ромську (циганську) школу;
• 27 жовтня 1938 р. Підкарпатська Русь одержала автономію у складі ЧСР на чолі з першим прем'єром Андрієм Бродієм;
• за Віденським арбітражем від 2 листопада 1938 р. частина Закарпаття, з містами Ужгород, Мукачево і Берегово відійшла до Угорщини;
• в іншій частині Закарпаття 15 березня 1939 р. з центром у Хусті було проголошено незалежну Карпатську Україну на чолі з президентом Августином Волошином;
• з березня 1939 до жовтня 1944 р. Закарпаття перебувало знову у складі Угорщини;
• у боях за визволення Закарпаття у жовтні 1944 р. військами 4-го Українського фронту під командуванням генерала І.Петрова загинуло понад 10 тис. радянських бійців;
• 26 листопада 1944 р. І-й з'їзд Народних комітетів проголосив у Мукачеві “Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною”;
• 29 червня 1945 р. у Москві було підписано договір про входження Закарпаття до складу УРСР (першим головою НРЗУ був І.Туряниця);
• 18 жовтня 1945 р. було відкрито Ужгородський державний університет (першим ректором був С.Добош);
• 22 січня 1946 р. утворено Закарпатську область у складі УРСР;
• 1946 р. ужгородська футбольна команда “Спартак” стала чемпіоном України;
• 1956 р. було споруджено Теребле-Ріцьку ГЕС (на 130 млн. кВт/год на рік) та запущено електропотяг від Мукачева до Лавочного;
• у липні 1990 р. Ужгород став місцем проведення Всесвітніх дитячих олімпійських ігор.

Чисельність начелення Закарпаття, згідно останнього офіційного перепису 1989 р., складала - 1 млн. 252 тис. 300 чол., з яких - 754 400 (58%) проживають на селі і 522 300 (42%) - у містах. Обласний центр краю нараховує до 120 тис. чоловік. В області проживають представники близько 76 національностей: українці (бойки, лемки, гуцули, долиняни) - 976 479 (78,4%); угорці - 155 711 (12,5%); росіяни - 49 458 (4%); румуни - 29 485 (2,4%); цигани - 12 131 (1%); трохи більше за циган - словаків, німців, євреїв, білорусів (разом узятих 1,3%) та інші національності (0,6%). За кордоном русини-українці із Закарпаття проживають в: США - 620 тис., Польщі - 60 тис., Словаччині - 30 тис., Сербії - 25 тис., Румунії - 20 тис.,Канаді - 20 тис., Чехії - 12 тис., Хорватії - 5 тис., Угорщині - 3 тис., Австралії - 2,5 тис.

Наш край не лише багатоетнічний, але й поліконфесійний. На сьогодні в області діють 1 326 релігійних організацій 30 конфесій, течій і напрямків, серед яких найчисленнішими є: УПЦ МП (понад 520), ГКЦ (понад 300), Закарпатська реформатська церква (понад 105), Римо-католицька церква (81) та інші.